В ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ЗАКАТОВАНИХ ТА СТРАЧЕНИХ УКРАЇНЦІВ
Дата: 28.07.2025 11:46
Кількість переглядів: 71
Сьогодні, 28 липня, в Україні вперше відзначається День вшанування пам’яті захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Дата вшанування пов’язана із подіями 2022-го року, обстрілом табору із українськими військовополоненими в Оленівці Донецької області.
Ворог, ніби йде кривавими стопами історичних подій Другої світової війни, адже саме 28 липня 1943 року урочище «Морозівське» стало катівнею для 22 жителів Богуславщини, які чинили супротив окупаційній владі. Як відомо із історичних джерел, серед страчених була і дівчина із Мисайлівки Марина Гризун, котру понад два тижні піддавали тортурам у гітлерівській катівні. В ніч перед стратою дівчина залишила напис власною кров’ю на стіні: «Мене, Марину Гризун, фашисти убили 28 липня 1943 року…»
Тож, саме в цей день на виконання наказу Міністерства культури та інформаційної політики № 348 від 15 травня 2024 року «Про надання дозволу на переміщення пам’ятки культурної спадщини» на підставі подання Київської обласної державної адміністрації від 11 квітня 2024 року та, враховуючи рішення громадських слухань жителів міста Богуслава від 31 січня 2022 року, відбулося завершення процесу перенесення пам’ятника Марині Гризун до Братської могили активістів Богуславського краю, до місця її захоронення.
У заході взяли участь міський голова Віталій Хоменко та депутат Київської обласної ради Арташес Татоян.
Квіти пам’яті поклали до місця розстрілу земляків в урочищі «Морозівське» та до Братської могили на в’їзді до Богуслава, де тепер поряд височіє і пам’ятник Марині Гризун, до якого дівчина-українка поклала квіткову композицію.
Після покладання квітів та хвилини мовчання, якою вшанували як усіх загиблих героїв та українців, життя яких обірвали ворожі полони й катування, так і земляків, яких закатували в 1943-му році, начальник відділу культури, молоді та спорту Тетяна Куценко розповіла про автора перенесеного пам’ятника:
«Його створив киянин Анатолій Федорович Оверчук, відомий український скульптор, ветеран Другої світової війни. Закінчивши в 1941 році І курс Київського художнього інституту, добровольцем пішов на фронт. Під Пирятином потрапив в оточення. Полон, табір смерті в місті Хорол, втеча, підпільна робота на Київщині. Перебуваючи під час окупації із спеціальним завданням в селі Киданівці, почув трагічну і водночас героїчну історію про молоду дівчину з села Мисайлівки і дав собі обітницю… «якщо залишиться живим, то після війни його дипломною роботою буде пам’ятник Марині Гризун». Анатолій дотримався обітниці — закінчив інститут з відзнакою, а 18 вересня 1949 року в центрі міста Богуслава, у сквері імені Тараса Григоровича Шевченка, презентував свою дипломну роботу — пам’ятник Марині Гризун…»
Ольга Половець, ВК БМР.
