Порятунок річки Рось — збереження української ідентичності

Дата: 24.11.2022 10:33

Кількість переглядів: 800

Вирішення екологічних проблем стає надзвичайно складним питанням, адже надто великої шкоди людство завдало природі. Існуюча нині надмірна розрізненість природоохоронних функцій по різних міністерствах і відомствах не відповідає сучасним вимогам господарювання та стала серйозним фактором, який стримує здійснення єдиної природоохоронної політики, сприяє інтенсифікації виробництва в умовах зростаючої взаємозалежності між станом навколишнього середовища і розвитку економіки. Протягом останнього десятиріччя відбувається прогресуюче накопичення антропогенного впливу на природне довкілля. Особливо це стосується річки Рось із прибережними захисними смугами.

Річка Рось ще донедавна була могутньою, повноводною та найчистішою водоймою України. Але через необдумане «господарювання», почався нищівний прогрес її деградації. Причиною такого занепаду стало непомірне навантаження на річку штучних водойм та велика кількість водозаборів, а враховуючи обмеженість поверхневих водних ресурсів, додатковий забір призводить до їх подальшого виснаження, що в свою чергу є загрозою безперебійного забезпечення водою потреб населення і галузей економіки.

В басейні Росі розташовано десять міст і кількасот сіл. Чотири господарські питні водозабори забезпечують водою близько 500 тисяч населення міст Біла Церква, Умань, Богуслав, Миронівка, Корсунь-Шевченківський та інші. Рось з її притоками забезпечують водою дві тисячі вісімсот двадцять вісім підприємств промисловості, сільського та рибного господарства, тринадцять гідроелектростанцій і дві тисячі триста вісімдесят вісім ставків. Звичайно, таке навантаження негативно впливає на гідро-екологічний стан річки. У червні 2007 року в м. Стеблів, на виїзному засіданні робочої групи басейнової Міжвідомчої комісії, науковці Київського національного університету ім. Тараса Шевченка застерігали, що за умови збереження негативної екологічної тенденції, — вода із Росі в якості питної буде непридатною для споживання. За версією журналістів ТСН, на той час річка Рось входила до п’ятірки найбрудніших водойм країни. Це стало наслідком надмірного зарегулювання стоку, зменшення водності, забруднення стічними водами, забудови та розорювання берегів. Тому, наразі, вкрай необхідно провести заходи щодо покращення санітарно-екологічного стану головної водної артерії регіону, зокрема гідрологічного режиму (забезпечення достатнього рівня води для збільшення її плинності і чистоти). Необхідно застосувати комплексний підхід з вирішення проблемних питань всього басейну річки Рось та залучити до проєкту територіальні громади Київської, Вінницької і Черкаської областей. Богуславська міська територіальна громада готова активно та продуктивно співпрацювати з усіма учасниками, що виявили бажання узяти участь у порятунку нашого національного надбання. За дорученням міського голови Хоменка В. М., рішенням сесії міської ради було визначено склад делегації для участі у роботі наради, що відбулася 26.08.2022 р. в м. Корсунь-Шевченківський. Результатом зустрічі щодо ревіталізації (відновлення життя) стало вироблення Петиції до Президента України «Про розробку та здійснення проєкту щодо порятунку річки Рось з подальшим використанням його для відновлення всіх рік України та їх приток-малих річок»     . Пропозиції від Богуславської громади були враховані і включені до тексту Петиції. Ініціатором подачі виступив від імені всього зібрання Почесний       громадянин міста Корсунь-Шевченківський, громадський діяч, поет Ковтун В. К. Наразі, Петиція зареєстрована за №22/170066-еп від 18.11.2022, триває збір підписів. Долучаємося, адже, коли іде боротьба українців за збереження своєї ідентичності, це — святий обов’язок кожного свідомого громадянина нашої держави.

Надросся — унікальна територія, що має наукову та історико-культурну значимість не тільки для регіону, а й для держави. Річка Рось, з якої наші мужні предки шоломами брали й пили воду, напували коней, промивали рани, і від якої, на думку істориків, одержала свою назву Київська Русь, безумовно, повинна відродитися і бути оголошеною природною та культурною спадщиною всього нашого народу.

Петро ПИДЮРА, головний спеціаліст відділу з земельних відносин.

« повернутися