A A A K K K
для людей із порушенням зору
Богуславська міська громада
Київська область, Обухівський район

Варто знати! Коли потрібно спиляти дерево

 

За кожне дерево, що росте на території міста та сіл, громада несе відповідальність. Не можна вийти на прибудинкову територію та самовільно зрізати там насадження під корінь. Без дозволу та складання відповідного акту, це вважається проявом самочинства.

Отже, що потрібно знати та діяти у випадку, якщо дерево аварійне, може впасти та пошкодити трубопровід, приватний будинок, паркан. Такі правила не унікальні, вони діють у всіх громадах України.

 Перше, що варто знати — це спробувати, все ж таки, обійтися без кардинального спилювання дерева.

Дерева — це легені міста, захист від пилу, від спеки. Найкраще, що людина може зробити у випадку аварійності дерева, то це подивитися, чи можна його «омолодити». Потрібно порадитися з фахівцем. Прибрати «парусність» дерева, зробити легшою крону, видалити сухі гілки. Переважно більшість дерев після такої чистки здатні до відновлення. Обрізка із зменшенням крони найчастіше використовується тоді, коли дерево стало занадто великим. Використовувати обрізку зі зменшенням крони радять тільки при гострій потребі, оскільки вона часто призводить до великих ран на стовбурі, що може призвести до гниття.

Потрібно слідкувати за тим, аби крона не досягала такої висоти, коли сусідство дерева стане для вас чи для когось іншого загрозою. Якщо регулярно доглядати за деревом, вдається зберегти його, але зробити безпечним для пішоходів та автомобілів у випадку злив, високих поривів вітру тощо.

Якщо бажаєте спиляти дерево на власній присадибній ділянці

Якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності, навіть якщо ділянка не приватизована, але там є будинок, господарські споруди, тобто земельна ділянка є присадибною буквально — рішення про видалення дерева приймає сам власник. На свій розсуд він вирішує, що йому вирощувати на земельній ділянці, як її використовувати, що там будувати. Власникам не потрібно звертатися до будь - яких органів за дозволом.

Чи можна спилювати дерева на вулиці без дозволу?

Прибудинкова територія — це не приватна власність громадян. Тому зрізати дерева на вулиці без дозволу не можна. Хоча вони самі садили ці дерева, доглядали за ними, збирали врожай. Але — ні. Це територія належить всій громаді. Громада погоджується, що кожен вільно та безоплатно користується цією територією за умови дотримання Правил благоустрою. Кожна громада розробляє їх для себе індивідуально. Є такі і у Богуславській громаді. Вони обговорювалися та були затверджені депутатами місцевої ради. Однак, ситуація з деревами керується не тільки Правилами благоустрою. Кожне дерево на вулиці, навіть якщо воно росте на прибудинкових територіях, знаходиться під охороною закону. Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах затверджений постановою Кабінету Міністрів України. Громадянин має звернутися із заявою до органу місцевої влади, у даному випадку, до виконавчого комітету Богуславської міської територіальної громади. Після отримання заяви, комісія обстежить дерево, вислухає заявника і складе відповідний акт обстеження. У випадку, коли дійсно дерево не можна врятувати, міська рада виконує всі належні заходи: повідомляє екологічну інспекцію та надає дозвіл на видалення.

Які бувають виключення?

Чи завжди потрібно дотримуватися вищезгаданої процедури? Так  але є одне виключення. Негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров’ю та майну громадян. Як приклад, порив вітру нахилив дерево над будинком так, що може його пошкодити. У таких випадках дозвільні документи оформляються після фактично проведених робіт і є доказом їх законності. Але до органу місцевого самоврядування все одно потрібно звернутися з відповідною заявою, можна зафіксувати на мобільний телефон ситуацію, зробивши фото та відео.

Спилювати можна тільки аварійні дерева?

Наприклад, ви хочете збудувати гараж. Зняли одну секцію паркану, але перед нею ростуть кілька дерев. Що робити в такій ситуації? Знову ж таки — звернутися із заявою до органу місцевого самоврядування.

Підстави, коли можна видалити дерево:

- будівництво об’єкта архітектури;

- знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослих дерев із діаметром кореневої шийки не більше 5 сантиметрів;

- ліквідація аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;

- відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;

- проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційні і кабельні електромережі;

- досягнення деревом вікової межі;

- провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;

- ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

У випадку видалення зелених насаджень, пов’язаних із будівництвом об’єкта архітектури, до складу комісії включається представник фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території. Знову ж робиться обстеження, і за рішенням комісії громадянин може отримати такий дозвіл. Комісія визначає стан зелених насаджень, що розташовані на відповідній земельній ділянці, їх відновну вартість та складає акт обстеження на видалення. Компетентний орган приймає рішення про видалення зелених насаджень і видає заявнику його копію для сплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Власник отримує ордер, за яким має сплатити кошти на відновлення зелених насаджень, а лише потім отримає дозвіл на видалення дерева. Ці кошти спрямовують на закупку нових саджанців, які компенсують втрачені. Їх висадять на території громади.

Коли не потрібно сплачувати кошти за видалення дерев

Сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у приватних домогосподарствах, а також у разі :

- знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев із діаметром кореневої шийки не більше 5 сантиметрів;

- ліквідація аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;

- відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняться деревами;

- ліквідація наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

Наслідки від самовільно зрубаного дерева

З 1 січня 2019 року вступив в силу закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів». Згідно із законом, незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 15 до 30, а на посадових осіб — від 75 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Окрім цього, потрібно буде відшкодувати збитки залежно від діаметру пня незаконно зрізаного дерева. Для прикладу, якщо діаметр пня незаконно зрізаного дерева у межах населеного пункту 50 сантиметрів, то доведеться відшкодувати збитки на суму 2800 гривень незалежно від породи. Якщо ж дерево зрізане за межами населеного пункту, у лісі або на землях сільськогосподарського призначення, то відшкодування за такий же самий діаметр пня (50см) ще більше — 11 тисяч 201 гривня.

Зелені насадження — це екологічна інфраструктура нашої громади, а за «Екологічною етикою» — дерева визначено як особистість. Памятаємо про це і бережімо природу рідного краю.

Петро ПИДЮРА, головний спеціаліст відділу з земельних відносин.

 

Нотаріальні дії, які вчиняють закордонні дипломатичні установи України

Відкритий воєнний напад РФ за підтримки Білорусі на Україну, розпочався о 05:00 24 лютого 2022 року. Генеральна асамблея ООН в своїй резолюції від 02 березня 2022 року російське вторгнення в Україну засудила та назвала його агресією Російської Федерації проти України. Від початку відкритої російської агресії проти України зафіксовані чисельні випадки руйнувань житлової інфраструктури, вбивств мирних жителів і мародерств з боку російських військових на захопленій українській території. Війна змусила мільйонів українців покинути рідну домівку та терміново шукати безпечного прихистку. Станом на 18 березня 2022 року, за даними Міграційного агентства ООН, 6,5 млн. людей в Україні були змушені переїхати в більш безпечні регіони держави. Ще 3,2 млн. виїхали за кордон. Це стало найбільшою міграційною кризою з часів Другої світової війни. Потрапивши за кордон, наші люди, з часом, можуть зіткнутися з певними правовими проблемами, вирішення яких потребує фізичної присутності на території України. Що ж робити в такому випадку, чи є якийсь вихід з такої ситуації перебуваючи за кордоном? Вихід є завжди! І допоможе нашій людині в цьому випадку наявність в країні перебування закордонних дипломатичних установ України.   Відповідно до Положення про закордонні дипломатичні установи України, затвердженого Указом Президента України від 15.03.2021 р. № 99/2021, закордонними дипломатичними установами України є: - Посольство України; - Посольство України з резиденцією Надзвичайного і Повноважного Посла України в Києві; - Постійне представництво України при міжнародній організації; - Представництво України при міжнародній організації; - Місія України при міжнародній організації; - консульська установа України (Генеральне консульство України, Консульство України, Віце-консульство України та Консульське агентство України). Одним з основних завдань закордонних дипломатичних установ України є: захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України в державі перебування або міжнародній організації. Отже, якщо у вас виникли певні правові проблеми, а ви наразі перебуваєте за кордоном, ви можете доручити людині, якій ви довіряєте (член сім’ї, родич, друг/подруга тощо) яка залишилась на території України представляти ваші інтереси та вчиняти певні необхідні дії для вирішення вашої ситуації. Для цього вам потрібно звернутися в дипломатичну установу України для вчинення нотаріальних дій.   Дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном, в інтересах громадян України, вчиняють нотаріальні дії, передбачені чинним законодавством України. Відповідно до статті 44 Консульського Статуту України (затверджений Указом Президента України від 02.04.1994 року №127/94), консул при вчиненні нотаріальних дій керується Законом України «Про нотаріат», від 02.09.1993 року, Консульським Статутом України, Положенням про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженим Наказом Мінюстом України та МЗС від України 27.12.2004 р. № 142/5/310 та іншими актами законодавства України. Статтею 38 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії: 1) посвідчують угоди (договори, заповіти, довіреності тощо), крім іпотечних договорів, угод про відчуження та заставу жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні; 2) вживають заходів до охорони спадкового майна; 3) видають свідоцтва про право на спадщину; 4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя;   5) засвідчують вірність копій документів і виписок з них; 6) засвідчують справжність підпису на документах; 7) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу; 8) посвідчують факт, що громадянин є живим; 9) посвідчують факт знаходження громадянина в певному місці; 10) посвідчують тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці; 11) посвідчують час пред’явлення документів; 12) приймають в депозит грошові суми і цінні папери; 13) вчиняють виконавчі написи; 14) приймають на зберігання документи; 15) вчиняють морські протести; 16) видають дублікати посвідчених ними документів. Законодавством України можуть бути передбачені й інші дії, що вчиняються консульськими установами України.   Посадові особи дипломатичних представництв та консульських установ України, зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і дія, що прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась. Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, видаються в порядку, передбаченому статтею 8 Закону України «Про нотаріат». Нотаріальне діловодство в дипломатичних та консульських установах України за кордоном ведеться українською мовою. У випадку коли особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії не володіє мовою, якою ведеться діловодство в консульській установі, тексти документів, що оформлюються, повинен перекласти їй консул, який вчиняє нотаріальну дію або перекладач. Нотаріальне посвідчення документів проводиться в приміщенні консульського відділу. В окремих випадках нотаріальні дії можуть бути вчинені поза зазначеною установою, із зазначенням у посвідчувальному написі документу місця, адреси та причини з якої нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням дипломатичного представництва або консульської установи України. Нотаріальні дії вчинюються в день пред’явлення всіх необхідних для вчинення нотаріальної дії документів і сплати консульського збору. При вчиненні нотаріальної дії консул встановлює особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії за паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Під час посвідчення правочинів консулом визначається обсяг цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, у порядку, встановленому статтею 44 Закону України «Про нотаріат». Вчинення нотаріальних дій може бути відкладене при необхідності витребування додаткових відомостей чи документів або направлення документів на експертизу, а також на інших підставах, передбачених чинним законодавством України. Нотаріально посвідчувані правочини, заяви та інші документи підписуються заявником особисто в присутності консула, який вчиняє нотаріальну дію. Якщо заяву чи інший документ підписано за відсутності консула, то особа, яка підписала такий документ, повинна особисто підтвердити, що документ підписаний нею. Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії, визначені статтею 47 Закону України «Про нотаріат». Відповідно до статті 52 Консульського Статуту України, якщо вчинення нотаріальної дії суперечить законодавству України, консул відмовляє у вчиненні такої дії. Консул не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства України, або можуть за своїм змістом завдати шкоди інтересам України, або містять відомості, що порочать честь і гідність громадян. Ненадання відомостей або документів на вимогу консула є підставою для відкладення, зупинення нотаріальної дії або відмови в її вчиненні. Порядок та перелік підстав відмови консулом у вчиненні нотаріальної дії визначено статтею 49 Закону України «Про нотаріат».  

14:45:38 09.12.2022

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень