Богуславська міська громада
Київська область, Обухівський район

ВІДКРИТТЯ МЕМОРІАЛЬНОЇ ДОШКИ ГЕРОЮ

Дата: 09.03.2023 15:11
Кількість переглядів: 235

Фото без опису

 

Сьогодні в центрі села Хохітви пройшов до сліз щемливий мітинг, приурочений відкриттю меморіальної дошки в пам’ять про загиблого 21-річного юнака-односельця ПОЛИВАЧА Мирослава Володимировича, який загинув під час захисту Маріуполя 9 березня 2022 року.

Біля стели зібралося багато жителів села, приїхали почесні гості, друзі, викладачі, військові та активісти громади…

Слова Державного Гімну України…, хвилина мовчання за загиблими захисниками й полинула розповідь про коротке, але героїчне й гідне, життя Мирослава, якого рідні так ще й не змогли поховати в рідному селі, адже покоїться його тіло в братській могилі окупованої ворогом території Маріуполя.

Відкрити меморіальну дошку надали право дядькові загиблого Героя Семену Сергійовичу та згорьованій неньці Олені Сергіївні Поливач, на обличчі якої не висихали пекучі сльози втрати.

До слова був запрошений міський голова Віталій Миколайович Хоменко, котрий після висловлених слів підтримки й подяки за виховання сина-патріота вручив матері орден «За мужність» ІІІ ступеня, яким Мирослав був посмертно нагороджений 25 березня 2022 року. Зі словами підтримки й віри в перемогу, за яку борються хоробрі українці, виступили депутат обласної ради Арташес Гарнікович Татоян; командир роти охорони, старший лейтенант Ярослав Іванович Назаренко; староста села Володимир Петрович Харченко та заступник директора Богуславського гуманітарного фахового коледжу Степан Миколайович Гогуля, котрий особисто знав Мирослава, адже той був студентом їхнього закладу. І тепер кожен куточок коледжу нагадує викладачам про цього хороброго юнака.

Панахиду за полеглим Героєм відправив військовий капелан, настоятель храму Свято-Казанської ікони Божої Матері, отець Антоній.

Гори живих квітів пам’яті лягли до меморіальної дошки… Не стримували сліз смутку й втрати навіть присутні хоробрі чоловіки, адже цей юнак віддав своє життя за країну, а сам не пожив…, не долюбив…, не створив сім’ю… В нього ж було ще стільки планів, яким не судилося здійснитися… Тепер сонцеокий захисник проводжатиме своїм поглядом кожного учня, який поспішатиме до школи, в якій колись навчався сам Мирослав.

Пам’ять про нього вічно житиме в наших серцях!!!


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень