АЛЕЯ СЛАВИ: 100 СВІТЛИН ПОЛЕГЛИХ ГЕРОЇВ
Дата: 01.10.2025 14:25
Кількість переглядів: 178
Сьогодні знову холодним дощем «плакало» небо. Як тут не плакати, коли стоїш на Алеї Слави загиблим Героям російсько-української війни, а там із банерів на тебе дивляться очі усміхнених земляків, яким би ще жити, кохати, мріяти, планувати, а їхнє життя героїчно «обірвалось» на позначці «20, 22, 25, 32, 48… років»…
1 жовтня 2025 року, у величний і водночас скорботний день — День захисників і захисниць України, День українського козацтва, в Богуславі на Алеї Слави Героям російсько-української війні відбулося відкриття ще 10 світлин наших полеглих захисників.
У заході, який розпочався Загальнонаціональною хвилиною мовчання, участь взяли рідні та друзі Героїв Богуславської громади, міський голова Віталій Миколайович Хоменко, секретар міської ради Владислав Геннадійович Шпак, військові, ветерани війни, небайдужі жителі Богуславщини та духовенство.
Після вшанування хвилиною мовчання всіх українців, життя яких забрала війна, зазвучали тужливі віршовані рядки про Алею Слави, під які дівчата-українки розпочали покладання квітів шани до 90 відкритих портретів загиблих земляків.
Далі — болюча церемонія відкриття ще 10 світлин наших Героїв, котрі віддали свої життя за рідну землю.
1. САГІТОВ ФЕДІР СТАНІСЛАВОВИЧ (Позивний «Саїд»), молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор, механізованого батальйону. 2 жовтня 2023 року в районі населеного пункту Роботиного Запорізької області обірвалося його молоде життя, хоча Богуславська громада зустрічала Героя «на щиті» 5 травня 2025 року. Герою навіки залишиться 33 роки.
2. ЗАМРІЙ АНАТОЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ (позивний «Медвин»), старший солдат радіотелефоніст відділення зв’язку 61-го окремого стрілецького батальйону, загибель якого встановлена за рішенням суду від 16 квітня 2025 року. Народився Анатолій в селі Медвині 6 лютого 1975 року. Успішно закінчив школу, Богуславський педагогічний коледж та здобув спеціальність вчителя музики. У будь-якій справі вирізнявся старанністю, відповідальністю й умінням доводити все до ладу. І свої вміння та майстерність присвятив виготовленню меблів на замовлення. 24 лютого 2022 року Анатолій одним із перших добровільно звернувся до військкомату, щоб стати на захист України. Він мужньо виконував свій обов’язок, проявляючи відвагу й відданість. А 20 грудня 2023 року родина отримала сповіщення, що Замрій Анатолій Михайлович зник безвісти. Згодом стало відомо: під час виконання бойового завдання в селі Синьківці Куп’янського району Харківської області він отримав несумісні з життям поранення. На жаль, тіло Героя залишилося на тимчасово окупованій території. Йому назавжди – 48 років.
3. ПАВЛЕНКО ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ (позивний «Парік»), старший стрілець-оператор мотопіхотного спеціалізованого відділення спеціалізованої роти (шквал) військової частини ім. гетьмана Івана Виговського. Із 1-го вересня 2024 року його ім’я було в списках безвісти зниклих. Повернувся до рідного краю «на щиті» 26 липня 2025 року. Герою навіки — 39 років.
4. ЦЮРУПА СЕРГІЙ ПЕТРОВИЧ, солдат, інспектор прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування, загинув 11 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Герою навіки — 48 років.
5. КИРІЄНКО СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ, лейтенант, командир взводу безпілотних авіаційних комплексів військової частини, загинув 13 квітня 2025 року поблизу н. п. Садки Сумської області, коли вивозив своїх побратимів. Герою навіки — 28 років.
6. КОВТУНЕНКО АНТОН ВОЛОДИМИРОВИЧ, солдат, стрілець 1-го відділення 50-го полку імені полковника Семена Височана Національної гвардії України. Загинув 13 травня 2025 року, мужньо виконуючи військовий обов’язок, в районі населеного пункту Дружківки Краматорського району Донецької області. Герою навіки — 25 років.
7. КРАСЮК ЛЕОНІД В’ЯЧЕСЛАВОВИЧ (позивний «Лео»), солдат, номер обслуги 2-го мінометного взводу 130-го окремого батальйону територіальної оборони. Загинув героїчно 24 травня 2025 року під час ворожого обстрілу у Запорізькій області. Герою навіки — 34 роки.
8. ЗАВІРЮХА ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ, молодший сержант, командир відділення автомобільного взводу 14-го окремого батальйону розмінування Державної спеціальної служби транспорту. Під час служби в захисника було виявлено важку хворобу, яка стала прогресувати. Не вистояв Герой у цій нелегкій боротьбі. Серце зупинилося 24 травня 2025 року. Йому навіки — 54 років.
9. МАРИШЕВ АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ (позивний «Зелений»), старший солдат стартового взводу стартової батареї 2 підрозділу військової частини А 1836, який загинув 26 липня 2025 року поблизу населеного пункту Горіхового Донецької області внаслідок ураження ворожого FPV-дрона. Герою навіки — 35 років!
10. КОШЛЕЦЬКИЙ ЮРІЙ ВІКТОРОВИЧ, молодший сержант, командир 3-го відділення взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини ім. генерал-полковника Геннадія Воробйова. 17 серпня 2025 року, повертаючись на перепочинок із позицій, Юрій зі своїми побратимами в районі села Степанівки Краматорського району Донецької області потрапив під ворожий обстріл. Тут ворог і обірвав життя Героя на позначці 39 років.
Молебень за загиблими земляками та освячення пам’ятних світлин наших Героїв провели вікарій Київської єпархії, єпископ Богуславський Арсеній та благочинний Богуславського благочиння, настоятель храму Покрови Божої Матері, отець Ігор Поліжак.
Після закінчення молебню полинула до небес Молитва за Україну у виконанні викладачів Богуславської школи мистецтв.
Під час меморіального заходу міський голова Віталій Миколайович Хоменко за дорученням голови Обухівської РДА вручив Подяку Ользі Олександрівні Маришевій, дружині загиблого учасника бойових дій Маришева Анатолія Олександровича, подякувавши за незламну силу волі, безмежну стійкість та активну громадянську позицію.
Покладання квітів, гіркі сльози матерів, батьків, вдів, дітей…, які вже ніколи не зможуть почути рідний голос свого Героя…
Герої не помирають, адже пам’ять про них житиме у наших серцях, у молитвах.
Ольга Половець, ВК БМР.
ФОТОРЕПОРТАЖ
