ПРИВІТАЛИ ДОВГОЖИТЕЛЬКУ БОГУСЛАВСЬКОЇ ГРОМАДИ ІЗ 100-РІЧНИМ ЮВІЛЕЄМ!
Дата: 17.01.2026 13:14
Кількість переглядів: 172
У морозний суботній день 17 січня 2026 року в садибі богуславчанки Меланії Іванівни Дяченко — святково, затишно і тепло, адже господиня зустрічає свій прекрасний 100-річний ювілей.
Привітати ювілярку із поважною датою завітали міський голова Віталій Миколайович Хоменко, депутат обласної ради Арташес Гарнікович Татоян та начальник відділу культури, молоді та спорту Тетяна Володимирівна Куценко.
Вручивши квіти, солодощі, подарунки, грошові сертифікати, гості висловили Меланії Іванівні слова вдячності і шани за багаторічну сумлінну працю, за мудрість та досвід, які вона передає своїм дітям, онукам, правнукам, праправнукам. Побажали ювілярці многая літа, аби вона зустріла перемогу над ворогом.
100-річний ювілей є гордістю нашої громади, адже в кожного іменинника своя історія із радісними подіями й болем, свої секрети довголіття.
Меланія Іванівна Дяченко народилася 17 січня 1926 року в Богуславі. Пригадує, що до 33-го року були голодні і важкі роки. В 1939 році вона закінчила 6 класів, а потім прийшла звістка про війну. Важко жилося, адже її ненька сама піднімала на ноги 5 дітей.
Згодом мати поїхала на підробітки, старші діти відправилися на відбудову Донбасу, а Меланія стала старшою в родині. Розповідає, як голодні ходили від хати до хати. Щодня вони забігали до дядька Василя, який жив неподалік, адже той підгодовував дітей хлібом із цукром.
А далі, як і всіх молодих людей, у Меланії Іванівни розпочалися робочі будні. Роботи не боялася. Працювала в магазині, в їдальні, в картковій системі, в лісовому господарстві, а понад 20 років трудилася в міській раді, звідки й вийшла на заслужений відпочинок. В трудовій книжці записано 39 років стажу, хоча, зізнається, є ще й не вписані періоди роботи.
Із посмішкою на обличчі Меланія Іванівна пригадує проведені роки зі своїм коханим чоловіком Олексієм Панасовичем, який лише в 1947 році повернувся із війни. Разом збудували затишне сімейне «гніздечко», подарували життя 4 прекрасним дітям. На жаль, ювілярка за свій поважний вік пережила важкі втрати, адже у засвіти пішли донька Катерина та син Володимир.
Із гордістю розповідає про сина Петра, який мешкає в колишньому Яготинському районі, та сина Сергія, за якого турбується материнське серце, адже той проживає на Дніпропетровщині: «Кожного ранку телефоную сину. Коли почую у слухавці голос Сергійка, тоді цілий день спокійно господарюю. Живий…»
Меланія Іванівна є берегинею великого роду. Рідні запрошують жити до себе, а вона відмовляється: «Нехай живуть для себе. Я можу самостійно господарювати, а ще в мене є гарний помічник-племінник Валерій Смоляренко, який із родиною допомагає мені в усьому».
Не відпустила Меланія Іванівна гостей без частувань… І як тут не погодитись випити келих шампанського разом із 100-річною ювіляркою!
Шановна Меланіє Іванівно! Від усіх жителів Богуславської громади вітаємо Вас із поважним ювілеєм! Бажаємо, щоб і надалі Ваше серце гріла любов близьких, щоб кожен день був сповнений світла. Ви — джерело натхнення для всіх нас!
Ольга Половець, ВК БМР.
