Наукове обґрунтування необхідності оголошення (доцільності створення) регіонального ландшафтного заказника місцевого значення «Росичі» на території Богуславської територіальної громади
Дата: 23.07.2021 09:07
Кількість переглядів: 1507
Наукове обґрунтування необхідності оголошення (доцільності створення) регіонального ландшафтного заказника місцевого значення «Росичі» на території Богуславської територіальної громади Обухівського району Київської області
Проєктований регіональний ландшафтний заказник місцевого значення «Росичі» знаходиться на території Богуславської територіальної громади між селами Саварка та Москаленки по обидва береги , включно з річкою Рось , в межах 50 метрової прибережної захисної смуги та прилеглих унікальних природних локацій із півночі на південь довжиною 42 км до границі Черкаської області з подальшою перспективою об’єднання із загальнозоологічним місцевим заказником «Стеблівський» на Стеблівському водосховищі Корсунь - Шевченківської територіальної громади.
Територія, де пропонується створити регіональний ландшафтний заказник, являє собою середню течію неспішної річки Рось із збереженою недоторканною природою, а заплавні луки, мережа розгалужених балок та мішаний ліс поєднані у цілісну екосистему. Відносно рівні ділянки на правобережжі Росі. На північний захід - широка заплава річки, низька лівобережна тераса та низькі схили річкової долини . Північно - західна частина лівобережжя річки становить собою перехід до так званого Київського плато й вирізняється спокійним рельєфом.
Цінність природного об’єкта в рамках Національної екологічної мережі полягає у тому, що він :
а) розташований безпосередньо в межах екологічного коридору, що проходить вздовж р. Рось;
б) представлений великим різноманіттям ландшафтів, що сприяє збереженню тут видів характерних для різних природних комплексів та угруповань;
в) має значну площу і практично позбавлений мережі доріг, що максимально знижує фактор непокою для тварин , що тут мешкають.
Згідно фізико - географічного районування України (1968), ця територія належить до Центральної лісостепової області Придніпровської височини, північна частина якої знаходиться в межах Київської адміністративної області і відображає основні риси Таращансько - Богуславського фізико - географічного району , широку смугу річки Рось та її долини в середній течії від м. Білої Церкви до м. Корсунь - Шевченківського.
Унікальність даної ділянки полягає в тому, що вона своїм екологічним коридором об’єднує цілий ряд природних територій , що підлягає заповіданню. Серед них :
1. Орнітологічний заказник «Саварка» . Відзначається унікальним поселенням сірої чаплі в густому заболоченому вільшанику на лівому березі р. Рось, де нараховується більше ста пар сірої чаплі, що є однією із найбільших колоній в Київській області. Заказник підпорядкований ДП «Богуславський лісгосп» і займає площу 89 га.
2. Лісове урочище «Січ» та прилегла до нього заплава р. Рось .
Територія являє собою збережену у природному стані ділянки долини р. Рось , в яку входить досить широка заплава ( біля 500 м) та листяний ліс на надзаплавній терасі ( лісове урочище «Січ»). Це унікальний комплекс у регіоні, де поєднуються різноманітні за складом збережені у природному стані лучні угруповання та лісові. Рослинний покрив цієї ділянки чітко диференційний на лісову рослинність та лучну. Лісова рослинність збереглася на площі 188га і займає чотири лісові квартали (51 - 54) ДП «Богуславський лісгосп». Основні площі займають дубові ліси. Підлісок представлений бруслиною бородавчастою та європейською. В ярусі підліску в сучасному покриві зараз знаходиться густе відновлення деревних порід висотою від 1 до 3м, серед яких переважають граб та черешня . Лучна рослинність досить різноманітна, розміщення її пов’язане із геоморфологією заплави. Найбільші площі в центральній частині заплави займають справжні луки із домінуванням костриці лучної . Це досить мальовничі угруповання, жовто - білий аспект в яких утворює тут рутвиця блискуча , яка місцями співдомінує в ценозах , на більш знижених ділянках співдомінантом виступає комиш лісовий.
3 . Стрімчак «Мар’їна гора» .
Це візитна картка Богуславщини . Комплексна природна ділянка, де збереглися незруйновані екосистеми з цілою низкою реліктових видів рослин ( шоломниця висока, воронець колосистий , хвощ великий) та тварин ( бобри, ондатри, лебеді - шипуни). Природний об’єкт знаходиться на правому березі р. Рось між селами Бородані та Дибинці, що являє собою погорбовану місцевість, найвища точка якої є «Мар’їна гора» , із якої відкриваються мальовничі краєвиди на річку Рось.
4. Регіональний ландшафтний парк «Богуславль» , геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Відслонення Богуславських гранітів».
Територія регіонального ландшафтного парку знаходиться в м. Богуславі на березі річки Рось. Тут збереглися популяції реліктового виду - шоломниці високої та малопоширеного в регіоні виду - воронця колосистого . В межах регіонального ландшафтного парку знаходиться геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Відслонення Богуславських гранітів» . Відслонення становить великий науковий інтерес з точки зору мінералогії та петрографії. Маючи наукове значення та естетичний аспект РЛП гармонійно вписується в складову екологічного коридору. Площа парку становить 7,5 га.
5 . Лісове урочище «Свята гора» являє собою лісові угіддя ДП «Богуславський лісгосп» , що прилягають до східної околиці м. Богуслава і виконують природоохоронну функцію. Найвища геологічна відмітка горбистого рельєфу є «Свята гора» із позначкою 203 метра , де у ХVІІІ ст. знаходився чоловічий монастир кармелітів. У мішаному лісі , де переважає граб, дуб , що знаходиться на півкілометровій відстані від Росі, живуть козулі, дикі свині, лосі, дикі кози. Ділянка урочища «Свята гора» являється відтворювальною ділянкою для мисливської фауни. Старі екземпляри черешень в масиві збереглися на узліссях , вони мають добру життєвість , плоди їх розносяться птахами по лісу. Дубові масиви представлені тут орляковими, конвалієвими та різнотравними. В них добре виявлене флористичне ядро неморальних видів - медунка темна, первоцвіт весняний , купина пахуча, буквиця лікарська, копитняк європейський, чистець лісовий, на більш освітлених місцях - зарості дзвоників персиколистих та інші. Вражає значне поширення в цьому лісовому масиві цінних лікарських рослин - перстача білого та валеріани повзучої . Специфіка гідрологічного режиму - каскаду озер та лісових джерел обумовлює таке поширення . Виявлена в цих ценозах і орхідея - любка дволиста ( Червона книга України), яка розсіяно зростає в масиві, добре квітує . Крім чистих ділянок дуба , менші площі займають в урочищі суборі, є середньовічні посадки сосни та ялини. Орієнтовна площа , що підлягає під заповідання складає 243 гектарів.
6. Геологічний об’єкт «Морозівська скеля» являє собою вихід кристалічних порід , який у народі називається «Морозівська скеля». Висота скелі 8 метрів, що обривається прямо у воду і має дуже мальовничий вигляд. Знаходиться стрімчак на правому березі р. Рось в с . Дешки. Об’єкт знаходиться на площі 1 га.
7. Ботанічний заказник городище «Городок» із пам’яткою археології Х І - Х ІІ ст. «Городище Половецьке» являє собою залишки фортифікаційної давньоруської споруди. Історичну цінність об’єкту підтверджено науковими спеціалістами Богуславського історичного музею. Об’єкт знаходиться на східній околиці х. Половецького, на лівому березі р. Росі. Виявлено доволі значні масиви зростання Ковили волосистої , що входить до Червоної книги України. Територія є цілісним природним комплексом, що має особливу екологічну, історичну і естетичну цінність. Площа складає 4 га.
8. Комплексна унікальна природна територія «Москаленківська дача», що розташована на ділянці річки Рось с. Дешки - с. Москаленки . Саме тут у середній течії неспішної Росі, в межах заплави, розкинулися ділянки недоторканої природи, де мережа розгалужених балок та мішаних лісів поєднані у цілісну екосистему. Особливо природну цінність представляють острова, землі яких зазнали доволі обмежений антропогенний тиск і більше за будь - які території зберегли у первинному вигляді природні комплекси і ландшафти. Острови є місцем гніздування колонії сірої чаплі, лелек, лебедів шипунів, степових чайок, а також поселення бобрів, ондатр. Понижена місцевість частково заросла лозою, навколо сосново - березовий ліс, з домішкою вільхи, дуба червоного, верби віком 60 - 80 років . Багате флористичне ядро, зростають цінні види лікарських рослин - звіробій , цикорій, парило звичайне. Весь природний комплекс до певної міри є еталоном для Надніпрянщини , являє собою балково - яружну заліснену систему , розташовану серед сільгоспугідь , покриту лісом. В деревостані переважають граб, сосна, домішки липи, берези, ясеня, віком до 70 років, замкненість 0,7 - 0,8 . В фауністичному відношенні найбільшу цінність має поселення борсуків, виду занесеного до Червоної книги України.
Загальна площа проєктованого регіонального ландшафтного заказника складає приблизно 1800га. Землі , що пропонуються відвести під заповідання не є активними сільськогосподарськими угіддями - не розорюються , не відносяться до пасовищ і не розробляються , не входять до пайового фонду, а тому не можуть економічно впливати на добробут місцевого населення. Створення заказника сприятиме розвитку зеленого туризму, покращить екологічну ситуацію регіону, сприятиме самовідновленню водних ресурсів , а також збільшити площі природоохоронних лісів краю.
Богуславщина - унікальна по значимості територія , що має наукову та історико - культурну значимість не тільки для регіону, а і для держави. Річка Рось дала назву першій українській державі - Київська Русь. Неповторність краю досягається поєднанням ландшафтних ділянок з історико - культурною спадщиною. Територія регіону завжди була в епіцентрі історичного розвитку і нероздільно пов’язана з державотворенням нашої держави. Богуслав - столиця Надросся , край росичів і звитяги.
Територія , що є колискою української державності , безумовно, повинна бути оголошена природною та культурною спадщиною народу.
Наукове обґрунтування на 4 (чотирьох) аркушах та викопіювання з індексно - кадастрової карти Богуславської міської ради на 8 аркушах додаються.
Директор ГО «Київський еколого - культурний центр» ,
Головний редактор «Гуманітарно - екологічного журналу»,
Заслужений природо охоронець України В.Є.Борейко
Еколог виконавчого комітету
Богуславської міської ради П.І.Пидюра
« повернутися