12 травня — Міжнародний день здоров’я рослин

Дата: 12.05.2023 08:34

Кількість переглядів: 155

Організація Об’єднаних Націй оголосила 12 травня Міжнародним днем здоров’я рослин. Це має мету підвищити глобальну обізнаність про те, як захист здоров’я рослин може допомогти ліквідувати голод, зменшити бідність, захистити біорозмаїття та стимулювати економічний розвиток.

Життя людини залежить від рослин. Вони є джерелом їжі та одягу. Завдяки їм ми маємо паливо, будівельні матеріали і життєво важливі ліки. Від рослин залежать тварини, птахи й комахи. Також рослини впливають не лише на наше здоров’я, але і здоров’я нашої планети Земля. Рослини становлять 80% їжі, яку ми споживаємо, і виробляють 98% кисню, яким ми дихаємо. Виявлено понад 300 тис. видів рослин, з яких 30 тис. видів є їстівними для людини, а понад 20 тис. рослин —лікарські.

Завдяки рослинним організмам у природі відбувається біологічний кругообіг речовин, вони регулюють газовий склад атмосфери, щорічно засвоюючи до 30 млрд тонн вуглецю. Зелені рослини — основні продуценти органічної речовини, яка надходить у ґрунт. Своїм корінням вони не дають ґрунту рухатися й допомагають запобігати його ерозії.

Дуже важливо підтримувати рослини у здоровому стані для виживання людини та інших форм життя на Землі. Вирощувані культури пошкоджують понад 400 видів шкідників та 200 збудників хвороб, засмічують близько 300 видів бур’янів, які можуть спричини втрату до 40% світового врожаю продовольчих культур.

Зміна клімату та діяльність людини також впливають на здоров'я рослин, змінюючи екосистеми та зменшуючи біорозмаїття, створюючи нові ніші для розвитку шкідливих організмів. З роками нашестя карантинних організмів стало ще частішим і спустошливим. З глобалізацією кількість міжконтинентальних комерційних рейсів зросла, а звідси з вантажами можуть поширюватись шкідники, хвороби, бур’яни у місцях, де їх раніше не було. Для забезпечення фітосанітарних вимог при імпорті потрібно дотримуватись стандартів IPPC, які являють собою найменш доступні обмежувальні заходи та створюють мінімальні перешкоди для міжнародного руху людей, товарів і транспортних засобів. При виявленні карантинних організмів  в Україні державними фітосанітарними інспекторами проводиться контроль за знезараженням вантажів, моніторинг території та контроль за  проведенням локалізаційно-ліквідаційних заходів у вогнищах.

Треба сприяти адаптуванню рослинництва до зміни клімату. Це, насамперед, — селекція та вирощування посухостійких і високопродуктивних сортів і гібридів сільськогосподарських культур; розширення посівних площ для видів із коротким вегетаційним періодом (отримувати хоча два врожаї в сезон); відновлення ефективних систем зрошення; відновлення та створення нових полезахисних смуг; зміщення термінів сівби ранніх зернових на більш ранні, а озимих — на більш пізні строки, що забезпечить ефективніше використання вологи з ґрунту.

Забезпечення здоров’я рослин має важливе значення для життя на землі й кожен із нас має поставити пріоритет здоров’я та захист рослин на перше місце. Слід бути обережними при купівлі насіння, рослин і рослинної продукції, особливо через дистанційну торгівлю, яка минає регулярні фітосанітарні перевірки. Звідси можливе поширення карантинних організмів як відсутніх, так і обмежено-поширених в Україні. Якщо ви — землекористувач, запобігайте поширенню шкідників, використовуючи лише сертифіковане насіння та саджанці, вільні від шкідників.

Аграрії та вчені всього світу постійно працюють над методами захисту сільськогосподарських рослин, щоб виключити небажаний вплив шкідливих факторів. Основними методами захисту є: агротехнічні, фізико-механічні, хімічні, біологічні та комплексні. Інтегрований метод захисту рослин дає гармонійне поєднання всього вище перерахованого. При проведенні захисту перевагу, по можливості, віддавати біологічним методам захисту рослин. На відміну від пестицидів хімічного походження біопрепарати є безпечнішими для навколишнього середовища, людей, тварин, птахів, риб.

Щоб піклуватися про рослини, не обов’язково бути фахівцем. Кожен може і має зробити щось для їх захисту.

Дмитро ОКОЛОТ, Олексій ЦИБЕНКО, головні спеціалісти управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Київській області.

« повернутися