СІМЕЙНІ ФОРМИ ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ

Дата: 26.02.2024 14:13

Кількість переглядів: 123

В Україні існують різні форми сімейного виховання дітей, що не можуть виховуватися рідними батьками.

• Усиновлення — це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дочки чи сина на підставі рішення суду. З цього моменту припиняються особисті та майнові права й обов’язки між дитиною та її рідними батьками та родичами за походженням. Тож це надає усиновлювачу права й обов’язки щодо дитини, які є тотожними тим, що мали рідні батьки.

• Опіка / піклування встановлюється судом та органом опіки для виховання дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 14 років, піклування — над неповнолітніми дітьми з 14 до 18 років.

Опікун (піклувальник) зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, середню освіту та є законним представником дитини. Він має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування. Переважне право стати опікуном дитини надається родичам дитини, а також особам, у сім’ї яких проживає дитина.За підопічною дитиною зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає збереження усіх державних гарантій.

• Прийомна сім’я — сім’я або окрема особа, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомні батьки несуть обов’язки щодо виховання та розвитку дітей, що тотожні батьківським. Вони є законними представниками прийомних дітей.

Рішення про утворення прийомної сім’ї ухвалюється районною чи міською радою. За прийомною дитиною зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає збереження усіх державних гарантій.

Прийомні мають сприяти праву прийомних дітей на усиновлення. Створення прийомними батьками перешкод у забезпеченні такого права є підставою для перегляду рішення про подальше функціонування такої прийомної сім’ї. Водночас прийомні батьки мають пріоритетне перед іншими право на усиновлення.

• Дитячий будинок сімейного типу — сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка добровільно за плату взяла на виховання не менше як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування для забезпечення сімейним вихованням та спільним проживанням. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не має перевищувати 10 дітей, враховуючи рідних. Батьки-вихователі несуть обов’язки щодо виховання та розвитку дітей, які тотожні батьківським. Вони є законними представниками своїх вихованців.

Рішення про утворення дитячого будинку сімейного типу ухвалюється районною чи міською радою.

За вихованцями дитячого будинку сімейного типу зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає збереження усіх державних гарантій.

Батьки-вихователі зобов’язані сприяти праву своїх вихованців на усиновлення. Створення перешкод у забезпеченні такого права є підставою для перегляду рішення про подальше функціонування такого дитячого будинку сімейного типу. Водночас батьки-вихователі мають пріоритетне перед іншими право на усиновлення свого вихованця…

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

« повернутися