Ясенева смарагдова вузькозлатка: запобігаємо ввезенню шкідника до Євросоюзу
Дата: 11.07.2024 08:47
Кількість переглядів: 231
Ясенева смарагдова вузькозлатка (ЯСВЗ) (Agrilus planipennis Fairmaire) є агресивним стовбуровим шкідником, який спроможний заселяти дерева (ясень, горіх та деякі інші породи листяних порід дерев) без видимих ознак ослаблення, що прискорює їхній відпад. За високої щільності поселень загибель дерева може наставати на другий рік. Великі дерева златка здатна заселяти поступово протягом декількох років, викликаючи їхнє поступове ослаблення.
Поширення
Зоною природного поширення ясеневої смарагдової вузькозлатки є листяні та змішані ліси Корейського півострова, північно-східного і центрального Китаю, Японії, Тайваню, крайнього сходу Монголії, а також Далекого Сходу Росії (Приморський край). В Україні вперше виявлено шкідника в 2019році на території Луганської, Донецької, Харківської областей. В 2023 році та липні 2024 року шкідника виявлено в м. Києві , встановлено карантинний режим з розподілом 100 кілометрової зони , що межує з карантинними зонами та територіями України з вільними зонами від Agrilus planipennis Fairmaire. Для виявлення ясеневої смарагдової вузькозлатки в Київській області проводиться фітосанітарний моніторинг лісових угідь, лісопарків. З 2019 по 2023 роки проведено планові моніторинги візуально та феромонними пастками лісових насаджень в Державному підприємстві «Богуславське лісове господарство». При обстеженні та отриманих висновків фітосанітарних експертиз шкідника не виявлено. В 2024 році встановлено феромонні пастки для моніторингу лісових насаджень.
Філії «Богуславське лісове господарство» ДП «Ліси України» на виявлення ясеневої смарагдової вузькозлатки.
Зовнішній вигляд
Довжина тіла дорослих жуків варіює від 7,5 до 15,0 мм, довжина дорослої личинки – 26-32 мм. Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзовувато або фіолетовим блиском. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Жуки живляться листям у кронах дерев; в сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатися в листі і тріщинах кори.
Розвиток
Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. Самки відкладають яйця поодинці (всього до 70-90 шт.) на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки безногі, 26-32 мм завдовжки, кремово-білі, тіло пласке, широке ,складається з 10 сегментів. Личинки забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Личинка останнього (IV) віку зимує в лялечковій камері, розташованій в заболоні або корі. Окуклювання відбувається в кінці квітня – травні, іноді пізніше. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал.
Шкідливість
Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм. На ранніх стадіях (1-й рік) заселення златкою встановити досить важко для цього використовуються феромонні пастки. Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видаляти кору з живих дерев.
Основні ознаки пошкодження A. planipennis такі:
-
відростання пагонів від стовбура;
-
відмирання окремих гілок, або всихання всього дерева;
-
звивисті ходи личинок златки під корою , у камбії («серпантиноподібні», «змієподібні»);
-
D-подібні вихідні отвори імаго діаметром менше 1 см (зазвичай 3,5-4 мм).
Пошкодження ясенів шкідником - Agrilus planipennis виявлене на території загально-зоологічного заказника місцевого значення «Герасківський», Марківського лісництва, Луганської області
Шкідливість златки загрозливо велика. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення ЯСВЗ. Єдиним способом знищення златки на даний момент залишається вирубка і знищення уражених дерев.
Відповідно до Стандарту ЕРРО PM 9/14 (1) «Національна система фітосанітарного контролю для Agrilus planipennis» рекомендації щодо дій у випадку виявлення вогнища златки такі:
1) встановлення регульованої зони радіусом щонайменше 20 км навколо місця первинного виявлення А. planipennis, щоб попередити переміщення можливо заселеного рослинного матеріалу (дров, саджанців ясеня) із регульованої зони. Регульована зона включає заражену зону та буферну зону навколо неї. Точний радіус регульованої зони встановлюється Держпродспоживслужбою в залежності від розповсюдження дерев ясеня у насадженні;
2) проведення термінового контрольного (детального) обстеження в радіусі щонайменше 1 км навколо первинного вогнища виявлення шкідника для встановлення кордонів зараженої зони (що було відразу проведено в Луганській області);
3) вирубування (спилювання) заселених златкою дерев до вильоту дорослих жуків та одразу після виявлення заселених дерев (з подальшим спалюванням всіх дерев до найтонших гілок або подрібненням на тріску розміром до 2,5 см);
4) вирубування всіх ясенів в радіусі не менше 100 м (точний радіус визначається в залежності від розповсюдження дерев ясеня у насадженні) навколо кожного заселеного златкою дерева;
5) детальна перевірка кожного зрубаного або поваленого вітром дерева на присутність А. planipennis шляхом зрізання кори (це підвищує ймовірність виявлення шкідника в межах цього радіусу майже на 100%);
6) у випадку виявлення додаткових заселених дерев, встановлення нової зони вирубування ясенів радіусом не менше 100 м навколо кожного пошкодженого дерева та повторення дій відповідно до вищезазначених пунктів 3-5;
7) створення мапи розташування усіх заселених дерев та зазначення карантинної зони. Кожне нове виявлення в зоні вирубування ясенів, автоматично призводить до змін меж радіусу зони 1 км (уточняється відповідно до наявності ясенів у насадженні).
Крім цього, у випадку запровадження карантинного режиму забороняється:
- переміщення необробленої деревини ясеня (в тому числі дров і тріски), виробів, зроблених з необробленої деревини ясеня, і садивного матеріалу ясеня із зараженої зони в іншу частину регульованої зони та за межі регульованої зони;
- вирощування садивного матеріалу ясеня та інших рослин господарів в місці виробництва, якщо це місце не перевірено на відсутність А. planipennis.
Щодо дерев'яного пакувального матеріалу, який виготовлено з деревини ясеня, то до нього застосовуються такі ж вимоги як і до інших видів дерев’яного пакувального матеріалу - він повинен бути оброблений і маркований відповідно до вимог Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів № 15 « Регулювання дерев’яного пакування матеріалу в міжнародній торгівлі».
З Регламентом комісії (ЄС) 2020/1292 від 15 вересня 2020 року щодо заходів по запобіганню ввезення до Європейського Союзу ясеневої смарагдової вузькозлатки можна ознайомитись за посиланням: https://eur-lex.europa.eu/.
Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області повідомляє, що встановлення вільної зони на території України здійснюється відповідно до Міжнарод-ного стандарту з фітосанітарних заходів №4 . Перелік областей та районів, що є складовою частиною вільної зони від ясеневої смарагдової вузькозлатки, та умови здійснення експорту до ЄС розміщені на сайті Держпродспоживслужби в розділі «Фітосанітарні вимоги країн» за посиланням: https://cutt.ly/sgWwoxG. Ці заходи стосуються садивного матеріалу, деревини, ізольованої кори наступних культур: Fraxinus L., Juglans ailantifolia Carr., Juglans mandshurica Maxim., Ulmus davidiana Planch. та Pterocarya rhoifolia Siebold & Zucc.
Дмитро ОКОЛОТ, головний спеціаліст відділу фітосанітарної діагностики управління контролю в сферах насінництва та розсадництва, карантину та захисту рослин ГУ Держпродспоживслужби в Київській області.
