ВУЗЬКОЗЛАТКА ЯСЕНЕВА СМАРАГДОВА — НЕБЕЗПЕЧНИЙ КАРАНТИННИЙ ШКІДНИК
Дата: 14.05.2025 11:23
Кількість переглядів: 40
Вузькозлатка ясенева смарагдова Agrilus planipennis Fairmaire – інвазійний вид. Свою назву отримала з огляду на забарвлення жуків – смарагдово-зелене із золотистим, бронзовуватим або фіолетовим блиском, колір черевця переливчастий червонувато-пурпуровий.
Значної шкоди завдають як личинки, так і жуки. Імаго живляться листям дерев, личинки шкодять стовбурам. На уражених деревах личинки живляться, утворюючи змієподібні живильні галереї, порушуючи потік поживних речовин і води. Значно пошкоджені дерева гинуть за 1-3 роки.
Основними ознаками пошкодження дерева є: розрідження крони та її всихання зверху до низу, з-під кори видно звивисті личинкові ходи, заповнені буровим борошном, на стовбурі з’являються характерні льотні отвори D-подібної форми, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони.
Вузькозлатка ясенева смарагдова руйнує деревину як живих дерев, так і заготовленої технічної деревини.
Шкідник здатний розповсюджуватися за допомогою транспортних засобів з деревиною, посадковим та пакувальним матеріалом в усіх стадіях розвитку. Імаго самостійно поширюється на відстані від 1 до 20 кілометрів.
Відповідно но наказу Міністерства аграрної політики України від 29.11.2006 № 716 «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» вузькозлатка ясенева смарагдова віднесена до карантинних організмів.
Вперше вузькозлатку ясеневу смарагдову виявлено в Україні у 2019 році на території Луганської області. Станом на 01.01.2024 офіційно зареєстрована наявність ясеневої смарагдової златки у Сватівському та Старобільському районах Луганської області, Куп’янському районі Харківської області та в місті Києві.
Шкідливість златки загрозливо велика. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення вузькозлатки ясеневої смарагдової. Єдиним способом знищення златки на даний момент залишається вирубка і знищення уражених дерев
Відповідно до Стандарту ЕРРО PM 9/14 (1) «Національна система фітосанітарного контролю для Agrilus planipennis» рекомендації щодо дій у випадку виявлення вогнища златки такі: .
1) встановлення регульованої зони радіусом щонайменше 20 км навколо місця первинного виявлення А. planipennis, щоб попередити переміщення можливо заселеного рослинного матеріалу (дров, саджанців ясеня) із регульованої зони. Регульована зона включає заражену зону та буферну зону навколо неї. Точний радіус регульованої зони встановлюється Держпродспоживслужбою в залежності від розповсюдження дерев ясеня у насадженні;
2) проведення термінового контрольного (детального) обстеження в радіусі щонайменше 1 км навколо первинного вогнища виявлення шкідника для встановлення кордонів зараженої зони (що було відразу проведено в Луганській області);
3) вирубування (спилювання) заселених златкою дерев до вильоту дорослих жуків та одразу після виявлення заселених дерев (з подальшим спалюванням всіх дерев до найтонших гілок або подрібненням на тріску розміром до 2,5 см);
4) вирубування всіх ясенів в радіусі не менше 100 м (точний радіус визначається в залежності від розповсюдження дерев ясеня у насадженні) навколо кожного заселеного златкою дерева;
5) детальна перевірка кожного зрубаного або поваленого вітром дерева на присутність А. planipennis шляхом зрізання кори (це підвищує ймовірність виявлення шкідника в межах цього радіусу майже на 100%); 6) у випадку виявлення додаткових заселених дерев, встановлення нової зони вирубування ясенів радіусом не менше 100 м навколо кожного пошкодженого дерева та повторення дій відповідно до вищезазначених пунктів 3-5;
7) створення мапи розташування усіх заселених дерев та зазначення карантинної зони. Кожне нове виявлення в зоні вирубування ясенів, автоматично призводить до змін меж радіусу зони 1 км (уточняється відповідно до наявності ясенів у насадженні).
Крім цього, у випадку запровадження карантинного режиму забороняється:
- переміщення необробленої деревини ясеня (в тому числі дров і тріски), виробів, зроблених з необробленої деревини ясеня, і садивного матеріалу ясеня із зараженої зони в іншу частину регульованої зони та за межі регульованої зони;
- вирощування садивного матеріалу ясеня та інших рослин господарів в місці виробництва, якщо це місце не перевірено на відсутність А. planipennis.
Дмитро ОКОЛОТ,
головний спеціаліст відділу фітотосанітарної діагностики
управління контролю в сферах насінництва та розсадництва,
карантину та захисту рослин ГУ Держпродспоживслужби
в Київській області.
