«DiGE - ЕТНОБОТАНІКА РОЗДІЛЕНИХ ПОКОЛІНЬ В                                           КОНТЕКСТІ  ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ»

Дата: 19.07.2021 14:49

Кількість переглядів: 396

«DiGE - ЕТНОБОТАНІКА РОЗДІЛЕНИХ ПОКОЛІНЬ В  КОНТЕКСТІ  ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ»

Богуславська територіальна  громада  зацікавлена  у  розвитку  зеленого  та  гастрономічного  туризму  і  долучається до участі  в номінації традиційних видів продуктів в рамках проєкту Атлас  «Ковчег Смаку України» за підтримки ЄС.

         «Ковчег Смаку» - це міжнародний стратегічний  проєкт спільноти  Слоу Фуд і Університету гастрономічних наук Поленцо ( Італія) , який підтримує локальних виробників традиційних продуктів завдяки залученню найкращих експертів з питань збереження біорізномаїття та гастрономічної спадщини. У межах проєкту для окремих країн публікуються книги національною та англійськими мовами , що документують елементи гастрономічної та біокультурної спадщини, котрі знаходяться під загрозою зникнення. Ініціатива спрямована на залучення уваги до цієї проблеми на всіх рівнях, від локального до міжнародного.

         Українська традиційна кухня знана не тільки борщем, варениками, голубцями чи холодцем, а є набагато різноманітнішою та цікавішою.

         На Богуславщині в родинах, де проживають довгожителі ще можна зустріти, правда поодинокі, випадки приготування давніх незвичних страв, наприклад, такої як затірка. Затірка - одна з найдавніших українських страв, яка була поширена серед усіх слов’янських народів. Рецепт дуже простий : готується  підсолене пшеничне тісто, котре потім розтирається у макітрі з пшеничним борошном. Розтирати тісто потрібно доки воно не перетвориться на дрібні кульки розміром  з горошину. Ці кульки відварюють у воді , молоці або бульйоні. Страва готується поки кульки не спливуть на поверхню. Заправляють готову затірку маслом, олією чи шкварками. Раніше її вживали до столу щодня, адже вона проста у приготуванні та ситна.

         Вважаємо, за необхідне звернути увагу на багаторічну трав’яну рослину  Козельці українські ( Tragopogon ukrainicum), що для нашого народу є особливо значимою та культовою нарівні  із вербою, калиною та чорнобривцями. Ця проста на вигляд невибаглива рослина у часи лихоліть та голодоморів рятувала від голоду та лікувала чимало хвороб.

         У богуславських родинах , де ще проживають очевидці голодоморів, воєн, для повноти відчуття тієї епохи  молоді готують страви із козельців. Для приготування їжі придатні молоді листки, стебла, корені. З листків та стебел готують салати. Корені, що багаті крохмалем, інуліном та білками, готують як цвітну капусту або спаржу. Особливо смачне та поживне коріння, що нарізане невеличкими шматками та обсмажене в сухарях на коров’ячому маслі. Страви із козельців користуються повагою у гурманів Європи та Америки, наприклад, блюдо : чорне різотто козельці.

         Козельці українські включені до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991).

  Пидюра П., провідний спеціаліст відділу агропромислового розвитку, екології, та використання земель с/г призначення

« повернутися