Богуславська міська громада
Київська область, Обухівський район

Спеціаліст роз'яснює: БАКТЕРІАЛЬНИЙ ОПІК ПЛОДОВИХ

Дата: 10.04.2023 16:05
Кількість переглядів: 211

Фото без опису

Фото без опису

 

Бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora Burill Winslowetal), включений до «Переліку регульованих шкідливих організмів, обмежено поширених в Україні».

Бактеріальний опік плодових, збудником якого є бактерія Erwinia amylovora, надзвичайно небезпечне захворювання плодових культур. Хвороба уражує близько 170 видів рослин.

Високочутливими до бактеріального опіку є: яблуня, груша, вишня, персик, абрикос, слива, горобина, кизил, глід, троянда тощо. Ураженню піддаються всі частини рослини, це призводить не лише до втрати товарної якості плодів, різкого зниження врожайності, а й за сприятливих умов розвитку хвороби — до повної загибелі рослин, особливо саджанців.

Опік плодових наносить величезну економічну шкоду садівництву багатьох країн. Вперше розвиток цієї хвороби спостерігався на груші та айві у штаті Нью-Йорк (США) наприкінці XVIII ст. На початку XX ст. було відмічено появу вогнищ бактеріального опіку на території Нової Зеландії, а у 1950-1960-х р.р. розпочалось поступове поширення збудника захворювання у країнах Європи та Середземномор’я. Згідно даних Європейської та Середземноморської Організації Карантину та Захисту Рослин (ЄОКЗР), в Європі вогнища бактеріального опіку зареєстровано майже в усіх європейських країнах (крім Фінляндії). В Азії — в Ізраїлі, Лівані, Туреччині, Йорданії та Ірані; на Африканському континенті — в Єгипті, Алжирі, Марокко. В Україні вперше збудник хвороби виявлено у 1999 р. в Чернівецькій області. Пізніше виявили поодинокі вогнища збудника бактеріального опіку плодових у Закарпатській області.

Першою типовою ознакою прояву хвороби є опік квітів, що з’являється навесні в період цвітіння плодових дерев. Квіти в’януть, всихають, змінюють забарвлення від коричневого до чорного. Уражені бактеріальним опіком квіти можуть опадати, але частіше вони залишаються на рослині. Інфекція від квітів передається на сусідні листки і гілочки. Інколи ураження квітів може призвести до втрати цілої гілки чи дерева. Протягом декількох днів інфекція бактеріального опіку плодових поширюється пагонами. Інфіковані пагони змінюють забарвлення від світло до темно-коричневого на яблунях та від темно-коричневого до чорного — на грушах. Характерна ознака хвороби — уражені молоді пагони, які загинаються у вигляді гачка.

Листки можуть стати інфікованими після того, як бактерії потрапили до них безпосередньо через продихи на листку або, частіше, через поранення, завдані комахами, градом, вітром. Уражені листки залишаються на гілках, окремі гілки або цілі дерева виглядають ніби опалені вогнем, звідси і назва хвороби — «опік плодових». 

Зараження рослин може відбуватися в різні періоди вегетації — ранньовесняний (період розпускання бруньок і цвітіння), літній (період інтенсивного росту дерев) та осінній. Найсприятливішими умовами для розвитку захворювання бактеріальним опіком плодових є відносна вологість 80% та температура повітря +18 +29°С. Захворювання плодів особливо інтенсивно розвивається після дощів. Вони стають коричневими та чорними. Часто з ураженого плоду виділяється липка рідина від молочного до бурштинового кольору (бактеріальний ексудат).

Основними переносниками збудника на невелику відстань є комахи-запилювачі.

При виявленні опіку плодових накладається карантинний режим.                             Заходи з локалізації та ліквідації вогнищ бактеріального опіку плодових:

 1.Забороняється вивезення садивного та прищеплювального матеріалу із заражених територій у вільні зони від опіку плодових.

2. Викорчування і спалювання рослин у насадженнях, де всихання дерев сягає понад 30%. Якщо зараження бактеріальним опіком незначне, допускається видалення окремих уражених гілок (під час випилювання уражених гілок захоплюють здорову тканину на 20–40 см нижче видимої межі ураження).

3. Дезінфекція садових інструментів 10-відсотковим розчином мідного купоросу, 70%-м метиловим спиртом або 10%-м розчином гіпохлориту натрію (NaOCl) та дезінфекція зрізів 1%-м розчином мідного купоросу й обмазування їх садовим варом.

    4. Для боротьби з комахами-переносниками обробляти сад інсектицидами на початку розпускання бруньок, перед цвітінням і відразу після нього, а також після збирання врожаю.

   5. Обмежити або взагалі не застосовувати азотні добрива. Вміст азоту в листках має не перевищувати 2,0—2,4%.

 6. При закладанні нових садів необхідно вибирати стійкі  до хвороби сорти плодових дерев.

Головний спеціаліст відділу карантину рослин

Управління фітосанітарної безпеки

ГУ Держпродспоживслужби в Київській області

Дмитро ОКОЛОТ.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень