Богуславська міська громада
Київська область, Обухівський район

ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЮ ЯКИМЕНКУ ЮРІЮ

Дата: 30.05.2024 13:19
Кількість переглядів: 148

Фото без опису

 

Сьогодні, в другу річницю загибелі нашого захисника Якименка Юрія Дмитровича, відбулося відкриття меморіальної дошки Герою. Пам’ятну дошку відкрили у фойє Богуславської центральної лікарні, яким Юрій щоразу проходив, поспішаючи на роботу в реанімаційне відділення медустанови та повертаючись додому.

Захід розпочав міський голова Віталій Миколайович Хоменко, котрий, подякувавши батькам, дружині за Героя, коротко розповів про життєвий шлях Юрія Дмитровича:

— Народився захисник 14 жовтня 1984 року в селі Яцюках. Навчався в Ісайківській школі. Він пішов у 1 клас, не дочекавшись і 6 років. Так Юрій був налаштований стати школярем. І хоча не був у рядах відмінників, проте навчання йому давалося легко. В 2001-му вступив до медичного училища, здобував освіту в Українці. Після отримання фахового диплому Юрій був призваний на строкову службу, яку разом із молодшим 18-річним братом Сергієм проходив у Києві. Під час служби був медпрацівником. Повернувшись до рідного села, юнак став шукати роботу і влаштувався в дитячий табір у Чайках масажистом, де пропрацював майже рік. А потім Юрій дізнався, що є вільне місце в реанімації Богуславської центральної районної лікарні, пішов — і його взяли на роботу. Нарешті молодий медпрацівник, котрий мріяв допомагати людям, потрапив у свою пофесійну стихію. Більше 15 років Юрій Дмитрович рятував життя земляків, і не тільки. Був відповідальним фахівцем із «золотими» руками, чуйним порадником і доброзичливим товаришем.

Герой боронив свою країну ще в 2014-2016 роках, не зміг залишатися осторонь і під час повномасштабного вторгнення ворога. Отримавши 24 лютого 2022 року тривожний дзвінок-виклик, Юрій зібрав рюкзак і вирушив на схід країни, адже добре знав, що він там потрібний. Кожного разу, коли випадала нагода приїхати до Києва задля поповнення медикаментами, чоловік обов’язково, хоч на годинку, «летів» до рідного краю, аби провідати батьків, обійняти дружину Катю та таткову принцесу Алінку. Так було до травня 2022 року…

30 травня 2022 року внаслідок удару крилатої ракети в Луганській області обірвалось життя 37-річного медика, покликанням якого було рятувати життя іншим.

Добрими словами згадав свого колегу й лікар-анестезіолог Тарас Богданович Капко, котрий підкреслив, що йому, як лікарю, було дуже легко працювати із таким медичним братом. Також пригадав їхню останню зустріч, яка відбулася 12 травня 2022 року. Тоді Юрій обіцяв приїхати знову із перемогою та, на жаль, повернувся «на щиті».

Подякувала всім присутнім за пам’ять про її сина-Героя ненька Надія Григорівна Якименко. Найпалкіші слова вдячності, омиті материнськими слізьми, линули колективу реанімаційного відділення Богуславської центральної лікарні, який протягом двох років не забуває про батьків колеги, життя якого забрав ворог.

Право відкрити меморіальну дошку надали неньці Героя та його дружині Катерині Андріївні Якименко. Сліз не стримував ніхто, адже зі стенда на присутніх рідних, друзів та колег дивились такі знайомі очі Героя, покликанням якого було рятувати життя інших…

Захід завершився покладанням квітів.

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень